Звучить Господнє слово до кожного із нас,
Вставай! – іди трудися, як Йонові колись.
Ніневія місто є велике і зло кругом царить
Гріх наповнив землю, Христос в дворах стоїть.
А ти такий упертий тікаєш у Тарміш,
Лице Господнє бачить і бурю наведе,
Через твій непослух, корабель розіб’є,
Вітри уже знялися, налякані моряки,
А ти спокійно спиш у човні на кормі.
Вставай поклич до Бога –
Так слово знов звучить.
Дивись, щоб через тебе
Не загинув твій сусід.
Ти новий є Ізраїль і це ти покажи –
Служи живому Богу і світло бережи.
Не будеш ти трудитись – у море упадеш,
А там велика риба, підхопить враз тебе.
Кричать ти будеш дуже, там хвилі й буруни,
І очерет обвиє голову тобі.
Молись й тоді до Бога – почує Він тебе,
До берега сухого тебе Він доведе.
І слово знов лунає, вставай, іди скоріш,
Бо гріх покрив так землю, наче як спориш.
Скажи про любов Христову, що вмер за кожен гріх,
Верета та окови Він може знять в цю мить.
Ти бачиш скільки люду, великих і малих
За них страдав Спаситель, там в Гефсимані, на горі!
І кров свята лилася – очистить всякий гріх
Скоріше піднімайся і ближнім розкажи,
Бо Ніневія велика – ходьби аж на три дні.
А ти Господнє слово звіщай у кожнім дні.
Бо день іде на захід і вечір настає,
Звіщай Господню милість, бо скоро Він гряде,
На Нього поклади надію ти свою
Осяє Ісус світлом дорогу всю твою.
Амінь.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : 7) Чудное мгновенье. Мне б вычеркнуть тебя из головы (2006) - Сергей Дегтярь Этот стих родился от воспоминаний событий, когда я был уже православным. Мы встретились случайно, когда я стоял на трамвайной остановке, а она в тот момент проходила мимо меня. На остановке был хлебобулочный киоск-магазин. Она жила в этом районе, а я посещал здесь, напротив остановки Святовладимирский храмовый собор. Я не мог забыть её. Уже прошло достаточно времени с того момента, когда я покинул её церковь, но, эта встреча снова растревожила мои неугасимые чувства и эмоции от того, что я её увидел. Я был просто в трепете и шоке. Из моего переживания и родилось это произведение. Я уже не помню, но по-моему это был 2003 год. Стихотворение было с старых поношенных институтских тетрадях в набросках. В 2006 году, когда я его обнаружил - тогда завершил его и дополнил свежими чувствами и мыслями.
